розбивати

розбивати
-а́ю, -а́єш, недок., розби́ти, -зіб'ю́, -зі́б'є́ш, док., перех.
1) Ударяючи чим-небудь об щось чи упускаючи на землю, підлогу, порушувати його цілісність. || Ударяючи по чому-небудь, ділити, дробити, роздавлювати його на частини, шматки. || безос. Розбивати окови.
2) Пошкоджувати, руйнувати, приводити до непридатного стану що-небудь поштовхами, ударами, струсом і т. ін. || безос.
3) Ушкоджувати, ранити, дуже забивати яку-небудь частину тіла. || Уражати все або яку-небудь частину тіла, роблячи його нерухомим, безсилим (про параліч). Розбивати лоба.
4) Позбавляти кого-небудь сил, енергії; знесилювати, виснажувати. Розбити серце.
5) Завдавати поразки кому-, чому-небудь, перемагати когось, щось у боротьбі, битві. || Здобувати перемогу у грі або в змаганнях. || Убивати, знищувати у битві, бою.
6) перен. Перешкоджати у здійсненні, виконанні чого-небудь, робити неможливим це здійснення, виконання. || Припиняти вплив, дію чого-небудь. || Роз'єднувати, позбавляти можливості бути поряд, разом.
7) перен. Доводити неспроможність, помилковість певного твердження, переконання і т. ін.
8) перен. Занапащати, марнувати що-небудь. || Псувати (нерви), погіршувати (настрій).
9) перен. Порушувати що-небудь (гармонію, спокій, тишу і т. ін.).
10) перен. Розвіювати, робити непомітним що-небудь.
11) Ділити, розподіляти кого-, що-небудь на певні групи, частини. || Класифікувати кого-, що-небудь за якимсь принципом, за певними ознаками. || Розміщати, розташовувати що-небудь (перев. твори, друковану продукцію).
12) Розміряти, розплановувати ділянки землі. || Садити що-небудь на певній ділянці землі після розпланування.
13) розм. Замінювати одні грошові знаки на інші.
14) також без додатка, розм. Грабувати кого-небудь; безчинствувати, чинити розбої.
15) З силою, різкими рухами розсікати, розділяти що-небудь (воду, повітря і т. ін.).
16) Розташовувати, розміщувати, влаштовувати в певному місці що-небудь (намет, табір і т. ін.).
17) розм., рідко. Розганяти по судинах (кров).
18) розм., рідко. Розправляти, розстилати (постіль).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Полезное


Смотреть что такое "розбивати" в других словарях:

  • розбивати — див. розбити …   Словник синонімів української мови

  • розбивати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • добивати — а/ю, а/єш, недок., доби/ти, б ю/, б є/ш, док., перех. 1) Умертвляти, вбивати пораненого або того, хто гине від чого небудь. 2) Остаточно розбивати, перемагати (ворога). || перен. Остаточно розбивати ідейно або морально. 3) Закінчувати бити,… …   Український тлумачний словник

  • розколювати — юю, юєш, недок., розколо/ти, колю/, ко/леш, док., перех. 1) Ударом, тиском і т. ін. розділяти що небудь на частини, розбивати на уламки, шматки. || безос. || Розбивати (голову). 2) перен. Розділяти суспільство, колектив, організацію і т. ін. та… …   Український тлумачний словник

  • розтрощувати — ую, уєш, недок., розтрощи/ти, рощу/, ро/щиш, док., перех. 1) Ламати, розбивати на частини, шматки. || 3 силою надавлюючи, натискаючи, роздробляти, руйнувати що небудь. || Повністю виводити з ладу. || розм. Пошкоджувати, ранити яку небудь частину… …   Український тлумачний словник

  • бити — б ю, б єш; наказ. сп. бий; недок. 1) неперех., з прийм. в (у), об, по і без прийм. Стукати, ударяти по чому небудь, об щось. || Хлюпатися, плескати. Бити в долоні. 2) перех., кого. Завдавати ударів кому небудь. || кого, по кому – чому, перен.… …   Український тлумачний словник

  • громити — громлю/, гро/миш; мн. гро/млять; недок., перех. 1) Руйнувати, розбивати, знищувати що небудь. 2) Завдавати поразки, бити. 3) перен. Виступати з гострими нападками на когось, викривати кого небудь …   Український тлумачний словник

  • довбати — а/ю, а/єш і рідко довбти/, бу/, бе/ш, недок., перех. 1) Ударяючи по чому небудь, колупаючи щось, робити отвір, заглиблення і т. ін. || Відколупувати, відламувати шматки чого небудь від основної маси. || Ударяючи дзьобом, розбивати, пошкоджувати… …   Український тлумачний словник

  • дробити — дроблю/, дро/биш; мн. дро/блять; недок. 1) перех. Розбивати, ламати, кришити що небудь на невеликі частини. 2) перех., перен. Поділяти на окремі частини, роз єднувати що небудь. 3) неперех., рідко. Падати дрібними краплями (про дощ) …   Український тлумачний словник

  • кришити — кришу/, кри/шиш, недок., перех. 1) Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на дрібні шматочки, на крихти. || Смітити крихтами чого небудь. 2) Різати на дрібні частинки. 3) перен., розм. Нещадно бити, рубати, вбивати. || Знищувати, ламаючи,… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»